Перша перемога

Дивлюсь відео, читаю новини як обмивають кісточки вчорашнього побиття людей беркутом і бачу як то ж легко повертати дишло в потрібний кому бік.
Послухайте трохи й мене, бо і я там був.

Передісторія.
До грудня #ТЕДхІФ можна  було б вважати подією року у Франківську, якби не #Євромайдан.
Після Помаранчевої вже здавалось, що народне розчарування пасивно глибоке і щось схоже буде ще не скоро, якщо взагалі буде. Та виявилось, що це почуття жило. Глибоко. І накопичувалось у вигляді злості. На владу, на брехню і наглість.

"Не треба було йому тих дітей бити" - хтось вдало описав початок масштабних протестів. Потім тиждень, місяць піднесення з розтелепаною опозицією.

А мені ж досі страшно. Бізнес, мабуть, найвразливіший об'єкт в системі, бо живе по її ж правилах. Але я одночасно і українець. Крім того, я розумію, що після спаду першої, зарядженої фази прийде затяжна. І вона найважча.
Совість нарешті перемогла страх і я опинився на Майдані. Прибився до Андрія Фармуги, він запевнив, що кращого гіда я не знайду. Побачене розставило по місцях все, що бачив до того в соцмережах, додало трохи нового, але основна картина виглядала так, ніби все вже йде на спад і ніц з того вже не буде:

Походили по відомих пунктах, послухали колядок, спробували доброго мальтійського чаю, вловлювали загальне розчарування і вже й думали завтра додому, бо "нашо нам то трендєче віче". З декількох різних пропозицій по житлу вибрали перевірене Андрієм і ближче до центру. З розслабоном сидимо онлайн, нічого не передвіщало біди.
Аж тут десь о 21й зриваємся з дивану і шуруємо в Святошинський райсуд, бо там беркут побив людей. Десь за півгодини знайшли то місце на Жилянській, а там - нікого! Ще й назло мобіла сіла, планшет не взяли, сфоткали клямку і думали назад, але зідзвонились з медиками і вияснили, що то інший суд  в іншому місці. З підозрою, що все певне закінчилось, вирушаємо в незвідані краї. За декілька будинків до суду виясняємо, що там вже нікого немає, зате автомайданівці затиснули автобуси з беркутами десь недалеко. Знайшли майже зразу.

Момент істини: вперше підходжу того, хто може просто так проламати череп і його за це преміюють і підвищать.

Людей було мало, проте потроху прибували і прибували. Активісти вимагали зняти маски, показати обличчя, щоб побиття біля суду можна було ідентифікувати. Беркут не реагував, хоча на запитання відповідали, навіть пробували вести розмови:


А, виявляється, вони просто чекали підмоги. І вона прибувала - спочатку з'явилось з десяток у дворі, а потім ще 4 автобуси і 2 бобіки у дворі. Ставало гарячіше. Час від часу група молодиків, деякі в масках, вигукували "Україна - понад усе! Слава нації - смерть ворогам", накручуючи цим ітак непросту ситуацію.
Почали під'їжджати депутати, серед них Луценко. Зайшов до них в автобус, був недовго. Вийшов і каже - це не міліція, вони з Донецька, нічого не зроблю. Ззаді нього хтось вигукує: "тоді розкачаємо автобус!" Натовп не проти. Луценко розвертаючись каже, йду получати, і тут стається те, чого всі й боялись - беркут блискавично вискакує з автобуса вже в шоломах і з кийками, стає в стійку і починає нападати, б'ючи всіх навколо себе:

фото Луценка вгорі якраз з цього моменту. Але було ще декілька важко побитих, один з них:

його винесли біля мене і було видно, що йому важко дихати, став зразу блідо-синій, я кричу Лікаря сюди!  Якась жінка підбігає, оглядає, просить ліки, хлопці несуть далі, бо ззаді паркан з гострими шипами і відійти не буде куди. Бачу, що бійка вщухає, жертв чотири, може було більше, але небагато. Луценка забинтували і садять в машину до Пояркова, але приїхали перші швидкі. Його переносять, а наступні швидкі починають бубніти, що нащо викликали, вже нема кого везти..
Нічого, ще не кінець, а швидкі лишніми не бувають.
Якраз перед штурмом організовано примарширували дві сотні самооборони з Майдану, одну завбачливо залишивши на місці. Разом з ними народу було вже стільки, що було видно, як трясуться в беркутів кийки в руках. І їм страшно! Люди нікуди не розбіглись, навпаки. Ще більше вимагали, кричучи "маски, маски".
Це була вершина напруги. Серед людей знайшлись навіть двоє французьких журналістів і громадянин Канади. Вони шоковані! Ось допис одного з них: "Що ж, схоже протестувальники з Майдану ( авто- майдан ) протестують біля поліцейського відділку поруч з нашим будинком. Я вийшов, щоб подивитися, і це було божевіллям. Є три автобуси повних Беркута, які раніше побили протестувальників у судовому засіданні , і люди тут не дадуть автобусам поїхати, поки вони не з'ясувати імена Беркута, які побили людей. Луценко пішов в один з автобусів, щоб з'ясувати їхні імена, але вони не сказали. Потім він здався і вийшов на вулицю чекати вище начальство , щоб прийти і вимагати їх імена. Тоді весь Беркут раптом штурмував зі своїх автобусів і просто почали бити людей! Натовп відійшов і з нього вийшло пару чоловік, включаючи Луценко, весь закривавлений. Я можу чесно сказати , що Беркут просто навчені собаки. Вони гавкають і кусають по команді і побили ПОВНІСТЮ беззбройних людей. Я так пишаюся народом України, який не відповідав на насильство, а просто стояв і проявив волю, показуючи, що сам дозволив це зробити. Тепер відкрилося справжнє обличчя: це зло.
Будь ласка , продовжуйте молитися, щоб люди залишалися в безпеці і що зміна прийде ! Зараз 1 година ночі і ми досі там!"

Люди напирали і напирали на беркут, але ті, мабуть, чекали наказу. З двору до них прорвалась колона підмоги і протистояння розгорілось з новою силою. Під'їхали ще дві пожежні машини і люди почали говорити, що нас розженуть водометами. Проте навколо стояло стільки "поламаних" машин автомайданівців, що ближче приїхати стало неможливо. Одна з них пробувала проїхати назад по зустрічній, але там була єдина смуга з трьох, по якій активно (вночі!) проїжджав транспорт і сигналами підтримував протестувальників.

Що сталось, ми точно й не знали, але деякі беркутівці почали знімати чорні маски, підняли заборола і їх пропустили живим коридором у двір міліцейського відділку під вигуки "ганьба, ганьба!" Командир відділу побіг до інших автобусів і кричав "зніми маску! я наказую!"

Невідомо, як розгоряться нові репресії, але зараз вітаю всіх з першою перемогою!